ЕКСПЕРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Експертне обстеження (технічне діагностування) — комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устатковання з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації.

Експертне обстеження устатковання проводиться у разі:

• закінчення граничного строку експлуатації;
  реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці;
• аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення;
• виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення.
• В інших випадках експертне обстеження устатковання проводиться відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.

У разі досягнення граничного строку експлуатації роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устатковання до проведення експертного обстеження. Граничний строк експлуатації устатковання обчислюється від дати введення в експлуатацію за умови його поставки виробником або постачальником спеціально законсервованим для довготривалого зберігання (більше ніж протягом місяця після виготовлення). У разі коли дата введення в експлуатацію невідома, граничний строк експлуатації устатковання обчислюється починаючи з дати його виготовлення. Якщо граничний строк експлуатації в експлуатаційних документах не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами.

Експертне обстеження устатковання проводиться у кілька етапів:

• вивчення експлуатаційних, конструкторських (проєктних) і ремонтних документів (у разі наявності);
• аналіз умов та режимів експлуатації;
• розроблення та узгодження програми робіт з експертного обстеження;
• проведення огляду;
• проведення неруйнівного контролю;
• визначення механічних характеристик, хімічного складу матеріалів, проведення металографічних досліджень, випробування на міцність та інших
• видів випробувань, дослідження в напружено-деформованому стані та вибору критеріїв граничного технічного стану, якщо це передбачено
• нормативно-правовими актами з охорони праці або організаційно-методичними чи експлуатаційними документами;
• здійснення розрахунково-аналітичних процедур оцінки та прогнозування технічного стану, що включають розрахунок режимів роботи; визначення залишкового ресурсу устатковання.